22.08.2020 АВТОРОМ ГАЛИНА БРИТАН Поезія «Не міняйте любов на пляшку…» У повітрі мрії кружляли, Кожна з них промінчиком сонця, Полетіла туди де чекали, Виглядаючи у віконце…. І посеред яскравих мрій Миготіла мрія хлоп’яти, Що сховавшись в кімнаті своїй, Виглядав із роботи тата… Шум надворі, – острах в очах, Голос тата розвіяв надії, Знову випив… У серці – страх… Розчинилась в повітрі мрія… Не потрібні йому цяцьки, Ні смартфони, ні перемоги, Лиш би тато більше не пив. Оковитої до знемоги… Лиш не бачити б дорогі Очі татові захмелілі, Бо вони тоді не такі, Не ласкаві, а збайдужілі… Не проникливі, не свої, А холодні , чужі до болю… Глянеш в них – і холод в душі Мов не тато поруч з тобою… Не могло зрозуміти хлоп’я Як у татові дорогому Можуть жити два різні я – Той свідомий і несвідомий… Той, що любить понад усе І до серденька пригортає… І отой, що поглядом б’є І їх з мамою ображає… Той, що грається з ним в м’яча І на ніч казочки читає, І отой, від якого душа, Вкрита холодом замерзає… – С
Сообщения
12.01.21 Літературне читання. Олена Пчілка. Життя і творчість СНІГОВА БАБА — Ну-те, хто з вас там бистріший? То ідіть в садок скоріше! Купи снігу там лежать! — Хлопці поклик підхопили, Бабу з снігу враз зліпили, Очі з вугілля всадили, Рот із буряка зробили, От так «баба»! Молодці! Ну, дивуйтесь, горобці! ЗИМОВИЙ ВЕЧІР Пізній час, моє дитятко, Треба забавки складати! Поцілуймось, голуб’ятко, Час вже спатоньки лягати. Хлопчик встав, а котик Мурка Глянув — знов собі співає, Байдуже, що вітер гурка, Малр стріхи не зриває. Не клопочеться й хлопчина,— Хай там вітер завиває, Хай там грає хуртовина, Снігом вікна укриває!.. З ГРИНДЖОЛЯТАМИ Що за чудовая днина, Сніг, наче срібло, блищить! Вийшов веселий хлопчина, Швидко з санками біжить. Ох, ті санки-гринджолята! Коней не треба до них: Роблять їх мудро хлоп’ята, Треба прудких тільки ніг! Сам у санки упряжешся, Вже ж не яка там вага! Стежкою хутко женешся, Всякий тебе оббіга! Ось вона й гірка маленька,— Ой, як униз я спущусь! Наче та пт