30.05.2023 Навчання грамоти, математика Конкурс читців української поезії. Малюю словом Урок-концерт " Я співаю українськї пісні"
Сообщения
23.05.2023 Навчання грамоти, математика, мистецтво(музичне) САШКО Сашко в трамваї повному,— Розсівся він «як слід»... А біля нього згорблений Стоїть старенький дід. Хтось до Сашка звертається: — Чи вас у школі вчать, Як місце дати старшому, Як старших поважать? — Та вчать,— Сашко відказує, Але оце якраз Розпочались канікули — Ніхто не учить нас!.. ГАНТЕЛІ Гантелі купив Тимішко, І кинув він їх Під ліжко. Лежать вони там Без діла, Лежать-припадають Пилом. Чому ж не бере Тимішко Гантелі свої З-під ліжка? Багато на них Пилюки: Не хоче бруднити Руки! НЕ ЗНАЛА Пита бабуся у онуки: — Чи ти помила добре руки? — Аякже,— Милочка в отвіт, — Помила з милом так, як слід. — А де? — бабуся знов питає. — води ж у хаті в нас немає... — Немає? — здивувалась Мила. — А я не знала і помила. ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ — Чому це ти подряпаний? — Юрко Тимка пита. Тимко йому відказує: — Та я ж купав кота! — А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого... — Еге, ти ж не викручував І не сушив йо
22.05.2023 ЯДС, математика, навчання грамоти Анатолій Качан - співець південного краю ПОРТАЛЬНИЙ КРАН У порту, коли світає, Кран зарядку починає: Піднімає для розминки Трактор, наче соломинку, І несе його помалу До судна біля причалу. Затаїв дихання трактор, Хоч і мав крутий характер: Сперечатись тут негоже — В морі кран скупати може. Свою силу і характер На полях покаже трактор. ВІТРИЛА Ввечері на берег Вернуться вітрила І складуть, як чайки, Обважнілі крила. Запитають строго Їх старі причали: — Ну розповідайте, Де це ви гуляли? — Вчили нас літати Чайки стоголосі Там, де Чорне море З небом обнялося. ДВІ КАЧКИ А було колись і так: Біля водокачки Запитав мене моряк, Чи боюсь я качки. Я на дядька моряка Гордо так дивлюся: — Та я навіть гусака Зовсім не боюся! Що й казати, того разу Я змолов дурницю, Бо моряк мав на увазі Качку-хитавицю — Качку, котра на морях Кораблі гойдає, А не ту, що по ставках Рясочку збирає.
19.05.2023 ЯДС, навчання грамоти У ГОСТЯХ У Віті — день народження. Ми всі туди запрошені і ввечері, о шостій, прийшли до нього в гості. Нам одчинила двері мала сестричка Віті і зразу запитала: — Хто ноги з вас не витер? В нас килим — не для того, аби його бруднити! Ану, біля порога знімайте черевики! Та подарунки зразу давайте, я сховаю. Та кришталеву вазу не скиньте! Я вас знаю!.. Ви думаєте: просто отак ходити в гості? А це — наука справжня, відповідальна справа!.. І меблі у вітальні не мацайте руками, і пальцями по стінах не мажте — будуть плями... Іще сестриця Віті щось стала говорити. Та ми її не слухали — хіба ж це варто слухать?! Ми від її «гостинності» помчали геть щодуху, бо й справді: ох, не просто отак ходити в гості! ГОЙДАЛКА НА ДВОХ Спробуй на гойдалці сам покататись! Будуть навколо всі дивуватись. Тут навіть зовсім затятий жаднюга місцем повинен ділитися з другом. «УВАЖНИЙ» ВОВА Вам за мить «уважний» Вов
12.05.2023 ЯДС, навчання грамоти Урок-вистава "Чемність завжди у пошані" ЧОРНІ РУКИ Бабуся місила тісто. Тісто було пишне, м'яке, біле. — Спечіть мені голуба,— просить Юрась. Бабусині руки стали ліпити голуба. Ось з'явилися крила, тонкі, ніжні. А руки в бабусі чорні, зморщені, з висох лими пальцями. Не може онук очей відвести од них — наче вперше побачив бабусині руки. Дістала бабуся голуба з печі, поставила перед онуком. А його і їсти жаль: білий, пишний, немовби ось-ось злетить. — Бабусю,— питається Юрась,— чого руки у вас чорні- чорні, а голуб білий-білий? — Якби в мене руки були білі, то не було б ні тіста, ні голуба,— тихо сказала бабуся. Юрась і задивився на голуба. Потім каже: — Дайте мені лопату, бабусю. — Нащо? — Піду в сад копати землю. — Навіщо ж її зараз копати? — Щоб руки почорніли. — Бери, Юрасю, лопату. Вчуся складати і записувати речення за поданими словами
11.05.2023 Навчання грамоти, математика, мистецтво(образотворче) КАМІНЬ НА МЕЖІ Бул и собі два чоловіки. В кожного з них було своє поле. Вони орали землю, сіяли хліб. Трудилися на своє му полі з ранку до вечора. І от десь узявся камінь. Не дуже й великий, але й не маленький. Завбільшки з собачу голову. Один чоловік орав ниву, побачив камінь — викинув на поле сусіда. Сусід косив хліб, побачив камінь і ду має: "Де це він узявся? Викину його на поле сусіда". І викинув. Так перекидали вони камінь із поля на поле багато літ. Трохи сердились один на одного, як знаходили ка мінь на своєму полі, але швидко про нього забували й залишались великими друзями. Але згодом їм прийшло в голову покласти камінь на межі. Поклали! І стали непримиренними ворогами. Крали один в одного снопи серед ночі, ненавиділи один одного. Так і померли ворогами. Господарями стали їхні діти. Вони прийшли на межу й сказали: "Приймемо камінь, викинемо його в болото". Віднесли. Викинули. Р
